“Чоловіки рідко скаржаться на здоров’я — поки воно не змушує їх зупинитися. Але деякі проблеми краще не чекати.”
Простатит — одне з найпоширеніших урологічних захворювань у чоловіків після 25 років. За різними даними, з ним стикається від 30 до 58% чоловіків репродуктивного віку. При цьому багато хто ігнорує перші ознаки простатиту, списуючи дискомфорт на втому або вік.
У цій статті розберемо, як розпізнати симптоми простатиту, яка різниця між гострою і хронічною формами і яке лікування застосовують сьогодні.
Що таке простатит і чому він виникає
Простатит — це запалення передміхурової залози, або простати. Простата — невеликий орган розміром з волоський горіх, розташований під сечовим міхуром. Вона бере участь у виробленні сімʼяної рідини і впливає на сечовипускання.
Причини простатиту поділяють на дві групи:
- інфекційні — бактерії (найчастіше кишкова паличка), хламідії, мікоплазми та інші збудники, що потрапляють у тканину залози через уретру або з кровотоком;
- неінфекційні — застій крові в малому тазу через малорухливий спосіб життя, нерегулярне статеве життя, переохолодження, хронічний стрес, гормональні зміни.
Простатит може розвинутися у молодого здорового чоловіка — не лише у тих, хто старший за 50. Вік є фактором ризику, але не єдиним.
Перші ознаки простатиту
На початку захворювання симптоми часто неспецифічні й легко плутаються з іншими станами. Перші ознаки простатиту, на які варто звернути увагу:
- відчуття дискомфорту або тяжкості в промежині, між яєчками і прямою кишкою;
- незначний біль або печіння при сечовипусканні;
- часті позиви до туалету, особливо вночі;
- слабкий або переривчастий струмінь сечі;
- відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
- нестійка ерекція або передчасне сімʼявипорскування;
- загальна слабкість, швидка стомлюваність.
Ці симптоми зʼявляються поступово і не одразу асоціюються з простатою. Саме тому чоловіки звертаються до лікаря вже тоді, коли хвороба встигла перейти в хронічну форму.
Симптоми простатиту — гостра і хронічна форма
Прояви захворювання суттєво відрізняються залежно від форми. Гострий і хронічний простатит — фактично дві різні клінічні картини.
Гострий простатит
Гострий простатит розвивається швидко і має виражені симптоми, які важко не помітити:
- Різке підвищення температури — до 38–39 °C, іноді вище.
- Сильний біль у промежині, що може віддавати в пряму кишку, поперек або мошонку.
- Різке порушення сечовипускання — аж до повної затримки сечі.
- Болісне сечовипускання з печінням.
- Загальні ознаки інтоксикації — головний біль, слабкість, ломота.
При гострому простатиті не можна зволікати — стан може швидко погіршитися. У важких випадках розвивається абсцес простати, який потребує хірургічного втручання.
Хронічний простатит
Хронічний простатит протікає приглушено, але постійно. Симптоми менш виражені, зате тривалі і знижують якість життя:
- тупий ниючий біль у промежині, що то посилюється, то слабшає;
- дискомфорт під час або після сімʼявипорскування;
- часте нічне сечовипускання;
- зниження лібідо і погіршення ерекції;
- дратівливість, депресивний стан, загальна втома;
- у деяких чоловіків — проблеми із зачаттям через погіршення якості сперми.
Хронічний простатит може тривати місяцями і роками без правильного лікування. Деякі чоловіки звикають до дискомфорту і перестають його помічати — а хвороба тим часом прогресує.
Простатит — лікування у чоловіків
Лікування простатиту у чоловіків залежить від форми захворювання і його причини. Самолікування тут небезпечне: неправильно підібраний антибіотик або його відміна раніше строку — пряма дорога до хронічної форми і резистентних бактерій.
Перший крок — звернення до уролога і діагностика. Лікар призначає аналіз сечі, посів секрету простати, УЗД та інші обстеження, щоб з’ясувати форму і збудника.
Препарати при простатиті
Залежно від форми простатиту лікар призначає препарати різних груп:
- Антибіотики — основа лікування при бактеріальній формі. Курс тривалий: при гострому простатиті — не менше 4 тижнів, при хронічному — від 4 до 6 тижнів і більше. Препарати вибору — фторхінолони (ципрофлоксацин, левофлоксацин), також можуть призначати доксициклін або азитроміцин.
- Альфа-блокатори — розслабляють гладку мускулатуру шийки сечового міхура і простати, покращуючи відтік сечі. Застосовують тамсулозин або доксазозин.
- НПЗП — нестероїдні протизапальні препарати. Ібупрофен або диклофенак зменшують запалення і знімають біль.
- Спазмолітики — допомагають при вираженому спазмі.
- Ректальні свічки — місцева протизапальна і знеболювальна дія безпосередньо в зоні простати.
| Група препаратів | Приклади | При якій формі |
|---|---|---|
| Антибіотики (фторхінолони) | Ципрофлоксацин, Левофлоксацин | Гострий і хронічний бактеріальний |
| Антибіотики (інші) | Доксициклін, Азитроміцин | При специфічних збудниках |
| Альфа-блокатори | Тамсулозин, Доксазозин | Усі форми з порушенням сечовипускання |
| НПЗП | Ібупрофен, Диклофенак | Для зменшення болю і запалення |
| Ректальні свічки | Вітапрост, Простопін | Допоміжна терапія при хронічній формі |
При небактеріальному простатиті антибіотики не застосовують — тут основою лікування стають альфа-блокатори, міорелаксанти і фізіотерапія.
Фізіотерапія і зміна способу життя
Медикаменти — не єдина складова лікування. Фізіотерапевтичні методи суттєво підвищують ефективність терапії і прискорюють одужання.
Що застосовують у комплексному лікуванні:
- масаж простати — покращує відтік секрету залози і мікроциркуляцію. Проводиться лікарем, не в домашніх умовах;
- теплові процедури — сидячі ванни, теплові компреси на промежину при хронічному простатиті;
- електростимуляція м’язів тазового дна — зміцнює м’язи і покращує кровообіг;
- регулярна фізична активність — ходьба, плавання, легкий біг зменшують застій крові в малому тазу.
Зміна способу життя — не менш важлива частина лікування. Сидяча робота, рідке сечовипускання, алкоголь і гостра їжа посилюють симптоми простатиту і уповільнюють одужання.
Профілактика простатиту
Простатит легше попередити, ніж лікувати — особливо його хронічну форму. Прості заходи суттєво знижують ризик:
- регулярна фізична активність — хоча б 30 хвилин руху на день, щоб уникнути застою в малому тазу;
- регулярне статеве життя — застій секрету простати підвищує ризик запалення;
- уникати переохолодження, особливо сидіння на холодних поверхнях;
- своєчасно лікувати інфекції сечостатевої системи;
- не затримувати сечовипускання надовго;
- проходити профілактичний огляд уролога раз на рік після 40 років.
“Чоловіче здоров’я не менш крихке, ніж жіноче. Різниця в тому, що жінки частіше його бережуть.”
Простатит — не вирок і не привід соромитися. Це захворювання, яке добре піддається лікуванню, якщо звернутися до лікаря вчасно і пройти повний курс терапії. Не чекайте, поки дискомфорт стане нестерпним — перші ознаки простатиту вже є сигналом, на який варто реагувати.
